Ілюзія – (лат. іllusio - обман) неадекватне сприйняття реально існуючих предметів. Види ілюзій : 1. Фізичні (пов’язані із законами фізики) 2. Зорові 3. Фізіологічні (робота ЦНС, органів сприйняття та відчуття) 4. Афективні (виникають при переживанні сильних емоцій) 5. Вербальні (викривлення розмови інших людей) 6. Органічні (сприйняття характеристик предмету з порушенням органів чуття) 7. Ілюзії усвідомленості (виділені К. Ясперсом, пов’язані з відчуттям присутності когось, подальший розвиток маячні та фобій) 8. Парейдолічні (із складних узорів розвиваються фантастичні і складні картини) Зорові ілюзії – це помилки в зоровому сприйнятті, викликані нечіткістю чи неадекватністю процесів неусвідомленої корекції зорового образу, або фізичними причинами. До зорових ілюзій відносять: 1. Ілюзії сприйняття кольору. 2. Ілюзії сприйняття глибини – випуклість образів та особливості освітлення предмета. 3. Ілюзії сприйняття розміру – при неможливості лінійного виміру розмірів предмету похибка зорового сприйняття його розміру становить 25 %. 4. Портретні ілюзії – очі на картині постійно спостерігають за тим, хто дивиться на портрет. 5. Предмети, що рухаються - ефект Плато, коли малюнок має форму спіралі. 6. Неможливі фігури та об’єкти. 7. «Перевертні» – сприйняття образу залежить від направлення погляду. 8. Стерео-ілюзії. 9. Ілюзія Місяця – сприйняття розмірів небесних світил такими, якими ми можемо їх бачити зі своєї земної позиції. Інші ілюзії: 1. Ілюзія Цолльнера – прямі паралельні лінії здаються викривленими і нерівними. 2. Кімната Еймса – в 1946 році Альберт Еймс створив приклад трьохвимірної оптичної ілюзії. Кімната спроектована таким чином, що її поверхні здаються рівними, хоча вона має форму трапеції. Підлога і стіни мають малюнок викривлених шахматних клітин, що візуально викривляє розмір людини, яка знаходиться в кімнаті. Переходячи з одного кутка кімнати в інший, здається що розмір людини швидко зростає. 3. Ілюзії, пов’язані з особливостями будови ока людини (сліпа пляма). 4. Ілюзія Арістотеля – полягає у схрещенні середнього та вказівного пальця на руці, якими необхідно доторкнутися до кінчика носа одночасно, при чому виникає ілюзія, що ніс подвоюється. 5. Ілюзія Вебера – холодні предмети здаються важчими, ніж теплі такої ж самої ваги. 6. Ілюзія звукового контрасту – звук однієї і тієї ж сили на фоні тихих звуків здається голоснішим, ніж на фоні більш сильних звуків. 7. Ілюзія Мюллера-Шумана – після неодноразових підйомів важким предметів, легші здаються дуже легкими, на противагу справжній вазі. І навпаки, трохи важчий предмет у порівнянні з легкими здається набагато важчим. 8. Ілюзія Шарпантьє – якщо піднімати два однакових за вагою та зовнішнім виглядом предмета, але різних за об’ємом, то менший предмет буде сприйматись людиною як більш важчий. 9. Ілюзія Шепарда – при збільшенні гучності звуку, тон сприймається як більш високий. 10. Ефект Бецольда-Брюке – зміна відтінку світла при зміні його інтенсивності. 11. Ефект Мак-Гурка – слухова та зорова інформація, яку несе в собі мова, взаємодіють між собою і впливають на те, що ми чуємо. Мак-Гурк и Мак-Дональд створили експеримент, на якому демонстрували відеозапис рухів роту людини, що промовляє певні частини слова. При цьому звукове супроводження відеозапису мало інший набір частин слів. Досліджувані не могли визначити текст, що проговорюється, а інколи чули щось інше, чого не було ні в прояві міміки, ні в звуковому супроводі. 12. Ефект Пуркін’є – у 1825 році дослідник помітив, що яскравість кольорів у різні частини доби є різною. Він пов’язав це з переходом від колбочкового зору до паличкового при зниженні освітленості. 13. Ілюзія Болдуіна – однакова відстань між двома парами предметів здається різною, якщо вони різні за розміром.
Категория: Мои статьи | Добавил: klimmi (09.11.2008)
| Автор: Ольга Овчаренко
