Субота, 18.05.2024, 19:33
Sense
Главная | Каталог статей | Регистрация | Вход
Главная » Статьи » Мои статьи

Поняття статевої ідентичності особистості
© Овчаренко О.В.
Поняття статевої ідентичності особистості
Сучасні дослідження статевої ідентичності вказують на складний характер цього особистісного утворення. Воно розглядається в першу чергу як усвідомлення і переживання індивідом позиції „Я” по відношенню до певних образів-еталонів статі. Загалом, такими еталонами є історично складені і сформовані у свідомості людей уявлення про чоловічу роль, як ту, яка представляє чоловіка як завойовника, мужнього охоронця своєї родини та добувача їжі. Жіноча роль реалізується у виховній позиції щодо своїх дітей, у прояві турботи і розуміння до чоловіка. 
 Статева ідентичність визначається як приналежність індивіда до своєї статі, формування уявлень про статеворольову позицію, яка детермінує поведінку особистості та передбачає відповідність суспільним стереотипам у прояві себе як жінки чи чоловіка. Статева ідентичність розглядається як внутрішня динамічна структура, інтегруюча окремі сторони особистості, які пов’язані з усвідомленням і переживанням себе як представника певної статі, в єдине ціле без втрати їх своєрідності.
У вивченні статевої ідентичності виділяють два підходи: біологічний і соціальний. Біологічний підхід безпосередньо вивчає риси, поведінку людини за її статевої приналежності. Соціальний підхід ведуче значення приписує научінню в системі виховних дій на дитину через соціальне оточення. Так, відомо, що у новонароджених немовлят існують статеві відмінності в пізнавальній активності і в реакціях на матір: хлопчики проявляють себе більш самостійно і незалежно від матері, а дівчатка, навпаки, тісно повязані з мамою і більш залежні від її поведінки.
В формуванні статевої ідентичності виділяють такі компоненти: 
 когнітивний 
 емоційний
 поведінковий 
На емоційному рівні значимі індивіди розділяються на дві групи за статевою ознакою без вікових обмежень. Когнітивний компонент дозволяє диференціювати значимих індивідів не лише за ознакою статі, а й за віковою ознакою. Поведінковий компонент бере за основу стереотип поведінки, що відповідає статевим ролям.
Виділяють пять основних типів статевої ідентичності:
1. Адекватний тип ідентичності – орієнтація на біологічний аспект, проекція власного „Я” в область приналежності до біологічної статі індивіда. Це відповідає поєднанню в психологічне „Ми” представників своєї статі, а в поняття „Вони ” всіх представників протилежної статі. На поведінковому рівні цей тип простежується в адекватній жіночності або чоловічності. 
2. Інвертований тип ідентичності – диференціація суб’єктивного простору за признаком статі і проекція власного „Я” в ту область, яка є протилежною до паспортного визначення статі. Психологічно тип проявляється у вигляді фемінних якостей, в більшості випадків у хлопчиків.
3. Віковий диференційований тип – існує лише в рамках когнітивного компоненту особистості. Проявляється в почутті дорослості та високій самооцінці особистості. 
4. Недиференційований тип ідентичності – виникає, коли всі образи-еталони дуже близькі між собою і поєднані в одне ціле. Проявляється або в відсутності точно визначених фемінних чи маскулінних ознак, або в маскулінній поведінці дівчинки. Проте це повязане саме з статевою приналежністю в соціальному аспекті.
5. Інфантильний тип ідентичності – існує лише у хлопчиків у рамках емоційного компоненту ідентичності, який проявляється в потребі тепла і підтримки, що характерно стосункам „мати – дитина”.
Статева ідентичність – це приналежність індивіда до певної статі, яка формується ще у дитячому віці під виховним впливом батьків та близьких лля дитини людей. З.Фрейд уперше описав поняття статевої ідентичності дитини, назвавши його комплексом Електри та Едіпа. Він вважав, що при народженні немовля закохується у першого об’єкта протилежної статі і в подальшому формує свою поведінку, щоб відповідати нормам поводження щодо свого об’єкта кохання. Так, хлопчик сильніші почуття любові відчуває до матері і в майбутньому наслідує поведінку батька, щоб „подобатись” мамі. Дівчинка ж, навпаки, „закохується” в першого близького їй чоловіка – батька, і наслідує, відповідно, поведінку матері.



Категория: Мои статьи | Добавил: klimmi (09.11.2008) | Автор: Ольга Овчаренко
Просмотров: 5402 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Меню сайта
Категории каталога
Мои статьи [4]
Форма входа
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 45
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz